- порубати
- —————————————————————————————поруба́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
порубати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Рубаючи на шматки, на частини, знищити що небудь. || Ударяючи ножем або яким небудь гострим знаряддям, подрібнити, посікти. || Рубаючи, зробити придатним для спалювання в печі (дрова, дошки і т. ін.). 2) Вирубати на… … Український тлумачний словник
дѣло — Дело дѣло (2) 1. Действие, поступок. Отвѣща имъ Иисусъ: мънога дѣла добра явихъ вамъ отъ отьца моего; за кое дѣло камение на мя мещете? Остр. ев., 37 (1056 1057 гг.). (Святополк) глаголааше бо въ души своеи оканьнѣи: Что сътворю? аще бо до сьде… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
нарубатися — а/юся, а/єшся, док., розм. Багато, досхочу порубати. || Довго рубаючи, стомитися … Український тлумачний словник
пересікати — а/ю, а/єш, недок., пересі/кти, ічу/, іче/ш; мин. ч. пересі/к, ла, ло; док., перех. 1) Розсікаючи, розділяти навпіл, на частини. || Пробивати наскрізь у кількох місцях по прямій лінії (перев. кулями). 2) Рухатися, переміщуватися поперек чого… … Український тлумачний словник
полупати — I полуп ати а/ю, а/єш, док., перех., діал. Поколоти, порубати. II пол упати аю, аєш, док., фам. Лупати якийсь час … Український тлумачний словник
порубаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до порубати 1 3). || пору/бано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
посікти — ічу/, іче/ш, док., перех. 1) що і чого. Ножем або яким небудь іншим гострим знаряддям подрібнити що небудь. || перев. чим. Сильно вдаряючи або б ючи чим небудь, порвати, пошматувати чи порубати на шматки щось; вдаряючись у щось, порвати,… … Український тлумачний словник
пошаткувати — у/ю, у/єш, док., перех. Дрібно порізати (капусту, зелену масу на силос і т. ін.). || перен. Порубати шаблями … Український тлумачний словник
поскіпати — Поскіпати: порозбивати на гамуз (Ів.Фр.) [II] порубати, посікти [10] розколоти, потрощити [23] поскіпати: розбить въ дребезги [ІФ,1890] … Толковый украинский словарь
полокшити — дієслово доконаного виду посікти, порубати на дрібні частини, шматки розм … Орфографічний словник української мови